представник

-а́, ч.

1) кого, чого, від кого – чого, чий, звідки. Особа, що представляє кого-, що-небудь, діє за чиїмось дорученням, від імені когось, виражаючи чиїсь інтереси. || Виборна особа, що представляє в державних органах інтереси народу чи якоїсь його частини. || також у сполуч. зі. сл. влада, уряд, командування і т. ін. Службова чи урядова особа, що представляє кого-, що-небудь, обстоює чиїсь інтереси (держави, установи і т. ін.). || у сполуч. зі сл. дипломатичний, консульський.

••

Пала́та представникі́в — у ряді країн – назва нижньої палати парламенту (напр. в Австралії, Бельгії, Ірландії, США) або однопалатного парламенту (напр. у Новій Зеландії).

2) Виразник, захисник якихось ідей, суспільних поглядів і т. ін.

3) Той, хто в своїй особі представляє певну групу, розряд і т. ін. людей чи певну галузь діяльності, хто є типовим зразком такої групи, розряду і т. ін. чи діячем у певній галузі. || у сполуч. зі сл. культура, мистецтво, наука і т. ін. Діяч певної галузі знання, культури і т. ін.

4) Зразок, особина певного класу, виду, роду тварин чи рослин.